Нова
українська школа суттєво змінює підходи до оцінювання знань учнів. Чому? З одної причини – привести у
відповідність сучасну українську школу до потреб інформаційного суспільства.
Класична традиційна система створювала певні проблеми для розвитку учнів і
сприяла їх уніфікації. Учень, який отримував вищий бал, не мав стимулів для
подальшого розвитку. Одночасно, учень, який не мав змоги досягти нижньої
границі, не мав можливості для розвитку.
Формувальне
оцінювання принципово відрізняється від поточного і підсумкового оцінювання. За
результатом формувального оцінювання створюється індивідуальна освітня програма
і коригується система викладання одночасно.
Як це працює?
Корекція
викладання учителя: Формувальне оцінювання передбачає за результатом
узагальнених результатів оцінювання змінювати кількість, складність і швидкість
викладання окремих тем.
Мотивація
учнів: Формувальне
оцінювання подається не в цифровому вигляді, а у формі рекомендацій учням. Сам
бал оцінки стає другорядним, що стимулює учнів до розвитку. Формувальне
оцінювання подається у позитивному ключі, що також не дає учню, який не засвоїв
порцію навчальної інформації, не втратити надію на успіх, бо показує йому шлях
до розвитку.
Індивідуалізація:
За
результатом формувального оцінювання створюються ІПР для кожного учня.
ПРОБЛЕМИ:
Для
класів, в яких навчається 5-10 учнів така система може працювати ідеально. Що
робити в класах де сидить 30 учнів? Саме масовість створює суттєві проблеми для
реалізації даної форми оцінювання. Якщо учитель буде сидіти і за кожною
навчальною темою писати 30 індивідуальних програм, то у нього не буде часу ані
на підготовку до проведення уроків, ані часу на саморозвиток.
Вихід
з такої ситуації полягає у створенні певних груп учнів з однаковими освітніми
проблемами. Щось аналогічне вже було під час диференціації навчання. Тоді, за
результатами річного оцінювання створювалися класи з певним рівнем: низьким,
середнім і високим. Учень, попавши у такий клас був затиснутий обмеженнями
конкретного рівня. Але, сьогодні корекція має відбуватися за кожною темою, а не
за підсумком навчання. Тобто сталі групи не вирішать проблеми. Отже необхідними
є динамічні групи, які, з одного
боку, дозволять організувати групову корекційну роботу. З іншого боку, дозволять
кожному учню постійно знаходитися в групі, де корекція відбувається оптимальним
для нього способам.
У
наступній технології я запропоную Вам саме такий підхід.
На початку року учитель-предметник створює таблицю, в яку назви стовпчиків вносяться основні базові знання з предмету. Учитель початкових класів вносять базові знання і навички щодо даного класу початкової школи.
|
№ |
ПІ дитини |
дидактична складова |
динамічна група |
|||||
|
Знання |
уміння |
|||||||
|
цифри |
букви |
склади |
читати |
писати |
малювати |
|||
|
1 |
|
1 |
|
3 |
|
4 |
|
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
1 |
|
|
|
3 |
4 |
3 |
3 |
4 |
4 |
1 |
|
|
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
4 |
|
|
|
1 |
2 |
1 |
2 |
3 |
1 |
3 |
|
|
|
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
3 |
|
|
|
3 |
3 |
3 |
2 |
3 |
2 |
2 |
Після кожного контролю знань коригуються результати в клітинці і дитина переходить з одної до іншої динамічної групи.
Кількість
груп встановлюється відповідно до потреб учителя і його можливостей роботи з
учнями даної групи. Найбільш зручно розподіляти учнів за 4 динамічними групами.
1
група
– це учні, які випереджують інших учнів класу у переважній кількості навчальних
тем. Учні цієї групи будуть отримувати додаткові завдання підвищеної
складності, допомагати учителю під час пояснення нового матеріалу, надавати
допомогу іншим учням. Які її потребують.
2
група
– це учні, які не потребують допомоги, мають певні недоліки і недоопрацьовані
моменти тем. Вони отримують додаткові корекційні завдання, які дозволяють їм
усунути власні освітні недоліки і перейти до 1-ї групи.
3
група
– це учні, які мають суттєві проблеми у навчанні. Більшість з яких має
обмеження на рівень складності навчального матеріалу, який можуть засвоїти.
Робота з ними спрямовується на засвоєння базового рівня знань. Часто вони
потребують допомоги, яку їм можуть надати учні 1 і 2 динамічної групи.
4
група
– це учні зі складною ситуацією щодо рівня навченості. Вони потребують
постійної уваги учителя і допомоги учнів 1 або 2 динамічної групи. Саме для них
необхідно писати ІПР, у якій змінювати темпи і рівень складності навчання.
При
наявності можливості психологічного супроводу учнів, програма корекції може
бути розширена психологічною складовою. Найбільш доцільно таке розширення
доцільно у початковій школі, що дає змогу керівнику класу не тільки спрямовано
коригувати освітню діяльність учнів, а й займатися цілеспрямованим розвитком.
Психологічна
складова допомагає також у доборі форм і методів роботи з учнями.
Для
інклюзивних класів і класів спеціалізованих шкіл доцільно також розширити
програму складовою здоров’я, яка містить не діагнози, а лише ті проблеми, які впливають
на їх освітню діяльність, наприклад, проблеми зору, проблеми слуху, проблеми з
можливістю рухатись тощо.
|
№ |
ПІ дитини |
дидактична складова |
динамічна група |
Психологічна складова |
динамічна група |
|||||||||
|
Знання |
уміння |
психомоторна сфера |
пам'ять |
увага |
мислення |
пізнавальна мотивація |
||||||||
|
цифри |
букви |
склади |
читати |
писати |
малювати |
|
|
|
|
|
||||
|
1 |
|
1 |
|
3 |
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
4 |
3 |
3 |
4 |
4 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
1 |
2 |
3 |
1 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
3 |
3 |
2 |
3 |
2 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дякуємо за пояснення.
ВідповістиВидалити